-
1 torrent
n1) стрімкий потік3) pl злива4) геол. сель* * *ntorrent mountain-brook — стрімкий гірський струмок; потік, річка, лавина
torrent of words [of insults, of questions] — потік слів [образ, питань]
torrent of emotion — потік пристрастей, бурхливі відчуття
3) pl зливаthe rain was streaming down in torrents — дощ лив як з відра; = розверзала сльота небесні
4) гeoл. сель, силь -
2 torrent
ntorrent mountain-brook — стрімкий гірський струмок; потік, річка, лавина
torrent of words [of insults, of questions] — потік слів [образ, питань]
torrent of emotion — потік пристрастей, бурхливі відчуття
3) pl зливаthe rain was streaming down in torrents — дощ лив як з відра; = розверзала сльота небесні
4) гeoл. сель, силь -
3 gill
n1) ж. ім'я Гіл, Джіл (зменш. від Gillian)2) дівчина; коханаJack and Gill — Джек і Джіл; перен. хлопець і дівчина
* * *I n; pl1) зябра5) тeкcт. гребінь6) тex. ребро ( радіатора)7) pl; cл. кінчики стоячого комірцяII v4) тeкcт. обробляти бавовну, вовну гребінною планкоюIII n IV n1) міра рідини (= 1/4 пінти)2) посудина ємністю в 1/4 пінти -
4 gill
I n; pl1) зябра5) тeкcт. гребінь6) тex. ребро ( радіатора)7) pl; cл. кінчики стоячого комірцяII v4) тeкcт. обробляти бавовну, вовну гребінною планкоюIII n IV n1) міра рідини (= 1/4 пінти)2) посудина ємністю в 1/4 пінти -
5 roztoka
ж1. гірський потік;2. долина потоку -
6 Львівсько-Варшавська логіко-філософська школа
ЛЬВІВСЬКО-ВАРШАВСЬКА ЛОГІКО-ФІЛОСОФСЬКА ШКОЛА (ЛВШ) - започаткована польськ. філософом Твардовським, учнем Брентпано, у Львові в 1895 р Н. а початковому етапі діяльності предметом вивчення в ЛВШ стає істиннісне значення. Переважна більшість дослідників, що входили тоді до ЛВШ, поділяли думку Твардовського про абсолютний характер "істини", дискутуючи лише з приводу її одвічного характеру. Розпочата в 1913 р. дискусія закінчилася видатною працею Тарського про дефініцію істинного висловлювання. Атмосферу творчих пошуків в ЛВШ передає вислів Твардовського, котрий говорив, що "служіння об'єктивній правді набирає етичного значення". Він не обмежував своїх учнів у виборі предмета дослідження, одначе вимагав сумлінного ставлення до методів, які загалом можна окреслити як критичний аналіз. Цим доброзичливим ставленням до особистості дослідника пояснюється різноманітність філософських дисциплін, що культивувалися в ЛВШ. До першого покоління учнів Твардовського належали: Лукасевич (1878 - 1956), Лесьнєвський (1886 - 1939), Котарбінський (1886 - 1981), Чежовський (1889 - 1981), Айдукевич (1890 - 1963), Вітвіцький (1878 - 1948), Балей (1885 - 1952), Завірський (1882 - 1948), Татаркевич (1886 - 1980). Формально у розвитку ЛВШ розрізняють два періоди: львівський (1895 - 1915) і варшавський (1915 - 1939), а також наступні чинники, що характеризують це інтелектуальне співтов-во: генетичний - педагогічна діяльність Твардовського і його учнів; географічний - розташування школи у Львові та Варшаві; часовий - ЛВШ виникла в кін. XIX ст. і діяла до поч. Другої світової війни; зрештою, змістовий - сукупність спільних ідей. У першому періоді філософські дослідження концентрувались у Львові, у другому, після отримання Йольщею незалежності, вплив учнів Твардовського поширився на всі ун-ти країни, але головно сконцентрувався у Варшаві, де всі філософські кафедри посіли вихідці зі Львова. Бурхливий розвиток математичної логіки на поч. XX ст. обумовив зацікавленість цією філософською дисципліною варшавських математиків, внаслідок чого співпраця філософів і математиків принесла видатні наукові досягнення у математичній логіці, а певні математичні теорії - теорія множин і топологія - були свідомо обрані для експлікації і дослідження властивостей логічних систем, які в свою чергу контролювали розбудову математичних структур. Таким чином, постала нова галузь на перетині логіки і математики - метаматематика С. аме тому ЛВШ перед Другою світовою війною стає відомою у світі переважно як школа логічна, потім - логіко-філософська позитивістського спрямування (проти чого ще в 30-ті рр. протестували Лукасевич та Айдукевич), а під кін. XX ст. її почали зараховувати до аналітичного гурту у філософії. Спеціалізацію в логіці Лукасевич поєднував із дослідженням явища причинності і використовував його для вирішення проблеми детермінізму, висловлюючись за індетермінізм. Позиція індетермінізму - за критичного прочитання Аристотеля - дозволила Лукасевичу підважити засаду "виключеного середнього", що відкрило шлях спочатку до побудови тризначної логіки, а потім низки логік з багатьма істиннісними значеннями. Використовуючи математичну логіку, Лукасевич аксіоматизував силогістику Аристотеля, винайшов бездужковий запис формул. Лесьнєвський розглядав предмет не як елемент множини в дистрибутивному смислі, а як частину цілого. Наслідком його намагань стали три теорії - прототетика (теорія перших тез), онтологія і мереологія (теорія колективних множин або агрегатів), доповнені теорією дедукції, в якій описувалися номіналістичні настанови Лесьнєвського. Котарбінський трактував предмети як матеріальні речі, потім як тіла, тобто мислячі речі. Ця доктрина спочатку отримала назву "реїзм", а потім "конкретизм" і "соматизм". Спрямованість Котарбінського на ефективне відтворення речей у практиці знайшла вираз у створенні нової дисципліни - праксеології; було також засновано перший у світі Ін-т праксеології. На підставі того, що практичні дії мають виразне етичне забарвлення, Котарбінський розвиває систему незалежної етики, очоливши цей напрям. Чежовський, Завірський і Айдукевич присвятили себе логіці і методології наук, Вітвіцький і Балей - психології, Татаркевич - історії філософії та естетиці. В 1904 р. за ініціативою Твардовського було створене у Львові Польське філософське тов-во, а в 1933 р. Лукасевичем у Варшаві закладено підвалини Польського логічного тов-ва. Під головуванням Твардовського у міжвоєнний період відбулося три філософських з'їзди - у Львові (1923), Варшаві (1927) та Кракові (1936). Друга світова війна призвела до припинення діяльності ЛВШ як наукового тов-ва. В період 1939 - 1948 рр. ЛВШ втратила загалом 34 вчених. Хоча й залишалися корифеї - Чежовський, Айдукевич, Котарбінський, Татаркевич, Яськовський, Мостовський, Слупецький, але внаслідок ідеологічного тиску комуністичного режиму ЛВШ була позбавлена інтелектуального оточення і не змогла відродитися; зрештою, спеціалізація у конкретній дисципліні ставала більш суттєвою.Б. ДомбровськийФілософський енциклопедичний словник > Львівсько-Варшавська логіко-філософська школа
См. также в других словарях:
прірва — и, ж. 1) Провалля зі стрімкими урвищами по краях, велика і глибока яма або яр; стрімке урвище. || Гірська ущелина, на дні якої тече річка, гірський потік; урвище стрімкого правого берега великої ріки. •• Опиня/тися над прі/рвою потрапляти в… … Український тлумачний словник
Rajon Mischhirja — (Міжгірський район/Mischhhirskyj rajon) … Deutsch Wikipedia
Шипот (водопад) — У этого термина существуют и другие значения, см. Шипот. Шипот … Википедия
Святогорский государственный историко-архитектурный заповедник — Историко архитектурный заповедник Святогорский государственный историко архитектурный заповедник СГИАЗ … Википедия
Поток (Закарпатская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Поток. Село Поток укр. Потік Страна … Википедия
Поток (Львовская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Поток. Село Поток укр. Потік Страна … Википедия
Rajon Irschawa — (Іршавський район/Irschawskyj rajon) … Deutsch Wikipedia
Rajon Swaljawa — (Свалявський район/Swaljawskyj rajon) … Deutsch Wikipedia
Rajon Tjatschiw — (Тячівський район/Tjatschiwskyj rajon) … Deutsch Wikipedia
Rajon Wynohradiw — (Виноградівський район/Wynohradiwskyj rajon) … Deutsch Wikipedia